Готуємося до олімпіади з сольфеджіо!

Для учнів старших класів Рудківської ДМШ! 
До олімпіади залишилося 5 днів! 
Повторюємо визначення!

Визначення              

1.   Аколада – це фігурна або квадратна дужка. використовується при з’єднанні кількох нотних станів. 

2.     Акорд - це три або більше звуків, що можуть бути розташовані по терціях.

3.  Альтерація  - це зміна висоти звука. До знаків альтерації належать: дієз- # (підвищує ноту на пів тона), бемоль - ь (понижує ноту на пів тона), бекар (скасовує дію дієза і бемоля), дубль дієз – х (підвищує ноту на один тон) і дубль бемоль – ьь (понижує ноту на один тон).

4.     Басовий ключ – це знак, що означає ноту «фа» малої октави.

5.    Будова мажорної гами: тон, тон, півтон, тон, тон, тон, півтон.

6.    Будова мінорної гами: тон, півтон, тон, тон, півтон, тон, тон.

7.  Відхилення – це тимчасовий перехід в іншу тональність і повернення у початкову тональність.

8.  Вольта – це знак, який вказує на повторення частини музичного твору з іншим закінчення. Позначається квадратними дужками і цифрами.

9.      Гама – це звуки ладу, розміщені по висоті від тоніки до тоніки. Гами бувають мажорні і мінорні, дієзні і бемольні.

10.Головні ступені ладу: І, IV, V. Перший називається – тоніка, IV - субдомінанта, V - домінанта.

11. Динамічні відтінки – це зміни сили звучання в музиці. До них належать:  p - піано, означає тихо; pp - п’янісімо – дуже тихо;  mp - меццо п’яно – не дуже тихо;    f - форте, голосно;     ff- фортіссімо, дуже голосно; mf - меццо форте, не дуже голосно; < - крещендо – поступово посилюючи звук; > -  димінуендо, поступово послаблюючи звук; sf – раптове виділення звуку.

12. Дисонанси – інтервали різкі, неприємні на слух (дисонанси (немилозвучні): секунда мала і велика, септима велика, тритони).

13.  Домінанта – п’ятий ступінь ладу.

14.  Домінантсептакорд (D₇) – це септакорд з 4-х звуків, який будується на V-му ступені в натуральному мажорі і гармонічному мінорі. Позначається D₇. Складається: Д₇ = в.3 + м.3 + м.3. Розв’язується в неповний тонічний тризвук з потроєною тонікою. Має три обернення: квінтсекстакорд, терцкватакорд, секундакорд.

15. Енгармонізм - в перекладі означає „той самий”. Енгармонічно рівні звуки – це звуки, рівні по висоті, але різні по назві. Кожен звук може мати ще дві енгармонічні заміни. Наприклад: до дієз = ре бемоль,  фа дієз = соль бемоль. Енгармонічно-рівними можуть бути інтервали, акорди, гами. Енгармонічно рівні інтервали - це інтервали однакові за звучанням і за кількістю містяться в них тонів, але різні за назвою і за кількістю містяться в них ступенів. Наприклад: мала терція = збільшеній секунді.

16.Звук – це коливання пружного тіла – струни, стовпчика повітря або металевої пластинки. Звуки бувають музичні та шумові.  Музичний звук має такі властивості: висота, сила, тривалість та тембр.

17.Звукоряд – це ряд звуків, розміщених по висоті.

18.Інтервал – має 2 звуки, тризвук – 3, септакорд – 4.

19.Інтервал – це відстань між двома ступенями, різними по висоті. Інтервали бувають прості і складені. Прості: не перевищують октави. Складені інтервали перевищують октаву.

20.Камертон - прилад для відтворення звуку еталонної висоти, який застосовується для настроювання музичних інструментів та при співі. Найпоширеніший камертон з частотою коливань, що дорівнює 440 Гц (ля 1-ї октави).

21. Кварто-квінтове  коло тональностей – це побудова мажорних і мінорних дієзних   тональностей по чистих квінтах вверх, а мажорних і мінорних бемольних тональностей – по чистих квартах вверх.

22.  Кода – це заключна частина твору.

23. Консонанси – інтервали, приємні на слух (пріма, мала та велика терції, кварта, квінта, мала та велика сексти та октава).

24.Лад – це система звуків, яка об’єднується центральним звуком чи співзвуччям. Є два основні лади: мажорний і мінорний. Крім основних є ще лади народної музики.

25.  Мажорний лад – це лад, стійкі ступені якого утворюють мажорний тризвук. Будується він так: тон, тон, півтон, тон, тон, тон, півтон. Має три види: натуральний, гармонічний, мелодичний.

26. Мелізми – це музичні прикраси. До них належать: форшлаг, мордент, трель, групетто.

27.Мелодія – це музична одноголосна думка. Мелодія – найважливіша ознака пісні або твору. Може рухатися вгору, вниз та хвилеподібно.

28.Метр (від грец. — міра, розмір) — чергування сильних і слабких долей у певному ритмі. 

29. Метроно́м (грец. міра і закон) — прилад для визначення темпу шляхом точного відліку тривалостей музичного метру. Перший механічний метроном, подібний до сучасних моделей, сконструював Д. Н. Вінкель у 1812 р. в Амстердамі та вдосконалив І. Н. Мельцель у 1816.

30. Мінорний лад – це лад, стійкі ступені якого утворюють мінорний тризвук. Його будова: тон, півтон, тон, тон, півтон, тон, тон. Має три види: натуральний, гармонічний, мелодичний.

31.Модуляція – це перехід мелодії із однієї тональності в іншу і закріплення в новій тональності.

32. Обернення інтервалів – це перенесення нижнього ступеня на октаву вверх, а верхній залишається на місці; або верхнього на октаву вниз.  При оберненні малі інтервали переходять у великі, великі – у малі, чисті у чисті, збільшені – у зменшені, зменшені – у збільшені. В сумі між  інтервалом та його оберненням виходить октава.

33. Одноіменні тональності мають однакову назву, але різні ключові знаки. Наприклад: Мі мажор (фа, до, соль, ре дієз) і мі мінор (фа дієз).

34.  Паралельними  -  називаються тональності, які мають однакові ключові знаки, але різні тоніки. наприклад: Ре мажор має фа дієз і до дієз і сі мінор має фа дієз і до дієз.

35.Пентатоніка – це п’ятиступеневий лад. У мажорній пентатоніці пропущений 4 –й  і 7 – й ступені. У мінорній – 2 –й   і  6-й.

36. Півтон – це найменша відстань між двома звуками. Між звуками мі – фа;  сі – до є півтони. Між всіма іншими – один тон. Діатонічні півтони виникають між різними звуками: до– реь;  соль–фа#. Хроматичні півтони – між однаковими звуками:  ре–ре#;  мі–міь.

37.  Порядок бемолів: сі, мі, ля, ре, соль, до, фа.

38.  Порядок дієзів: фа, до, соль, ре, ля, мі, сі.

39.  Реприза – це знак повторення.

40. Ритм - це послідовність звуків однакової і різної довжини, організованих метром.

41.  Розмір – вказує скільки долей є в такті. Розміри бувають прості, які не діляться,  складні, які складаються з 2-х і більше однакових простих, мішані, які складаються з двох і більше різних – простих і складних, а також змінні розміри, які змінюються протягом твору. 

42. Секвенція – це повторення будь-якого мелодичного або гармонічного звороту від різних ступенів ладу або через певний інтервал.

 43.Септакорд – це акорд, який складається з 4-х звуків, розміщених по терціях. Види септакордів: Домінантсептакорд, септакорд ІІ-го ступеня, септакорд VІІ-го ступеня. 

44. Септакорд VІІ-го ступеня - це септакорд, побудований на VII-му ступені ладу. Залежно від септими, яка утворюється між крайніми звуками, ввідні септакорди бувають: Малий ввідний - якщо крайні звуки утворюють малу септиму (м.VII₇). Зменшений ввідний - якщо крайні звуки утворюють зменшену септиму (зм. VII₇).  м.VII₇ будується тільки в натуральному мажорі, зм. VII₇ - у гармонічному мажорі та гармонічному мінорі. Інтервальний склад: м.VII₇ = м.3 + м.3 + в.3.    зм. VII₇ = м.3 + м.3 + м.3. Вступні септакорди розв’язуються в тонічний тризвук з подвоєним терцових тоном. Другий спосіб розв’язанняя ввідних септакордів - через D⁶₅ - в тоніку. 

45.Септакорд II ступеня  – це септакорд, який складається з 4-х звуків, будується на ІІ-му ступені мажору та мінору. Має два різновиди: малий мінорний – у натураль-ному мажорі і малий зменшений – у гармонічному мінорі. Розв’язується у тонічний секстакорд (Т₆) з подвоєною квінтою. м.II₇ = м.3 + в.3 + м.3.  Його ще називають малий мінорний. Розв’язується у Т₆ з подвоєним квінтовим тоном. Або через D⁴₃ - в тоніку.

46.  Синкопа – це переміщення наголосу з сильної долі на слабу. Синкопа буває внутрішньотактова і міжтактова.

47. Співочі голоси поділяються на чоловічі,  жіночі і дитячі. До чоловічих належать: тенор – високий, баритон – середній і бас – низький голос. До жіночих – сопрано – високий, альт – низький. Дитячі голоси: дискант – високий, альт – низький.

48.Скрипковий ключ – це знак, що означає ноту соль першої октави, яка пишеться на другій лінійці нотного стану.

49.Стійкі ступені: І, ІІІ, V.  Нестійкі: ІІ, ІV, VІ, VІІ. Ввідні: ІІ і VІІ. Головні: І, ІV,  V. Перший ступінь ладу називається тоніка, четвертий – субдомінанта, п’ятий – домінанта.

50. Такт – це відрізок мелодії від однієї сильної долі до іншої. Розривати такт не можна.

51.Тактова риска відділяє один такт від іншого. В кінці вправи або твору ставиться дві тактові риски.

52.Темп – це швидкість виконання музики. Темпи бувають: повільні -  Largo (лярго), Larghetto (ляргетто), Lento (ленто), Adagio (адажіо), Grave (граве);  помірні - Largo (лярго) Larghetto (ляргетто) Lento (ленто) Adagio (адажіо) Grave (граве);  і швидкі  Largo (лярго) Larghetto (ляргетто) Lento (ленто) Adagio (адажіо) Grave (граве). Для правильного ритмічного виконання твору використовується прилад метроном.

53. Тон – це найбільша відстань між двома сусідніми звуками.

54. Тональність – це висота ладу. Тональності бувають: мажорні і мінорні, дієзні і бемольні. Кожна тональність має свої ключові знаки і свою тоніку.

55.  Тоніка – це перший ступінь ладу.

56.   Транспозиція – це перенесення мелодії з однієї тональності в іншу. При цьому міняється тоніка і ключові знаки. Транспозиція відбувається трьома способами: на певний інтервал, за допомогою ключа і за допомогою ключових знаків.

57. Тризвук – це акорд, який складається з трьох звуків, розміщених по терціях. Тризвуки бувають: мажорні, мінорні, збільшені, зменшені. Тризвук має два обернення: секстакорд і квартсекстакорд.

58.   Тризвук зменшений (зм.⁵ ₃) - складається з двох малих терцій. Крайні звуки утворюють зменшену квінту. Будується на VІІ і II ступенях натурального і гармонічного мажору і мінору. Розв’язується в неповний тонічний тризвук. 

59.Тризвук збільшений (зб.⁵₃) - складається з двох великих терцій. Крайні звуки утворюють збільшену квінту. Будується в гармонійних ладах. У мажорі - на VI пониженому ступені, в мінорі - на III ступені. Розв’язується в мажорі - в Т⁶₄, в мінорі - у t₆. 

60. Тритон – це інтервал, який має три тони. До тритонів належать: збільшена кварта (зб.4) і зменшена квінта (зм.5). Тритони - це інтервали, в яких містяться три тони. До них відносяться: збільшена кварта (зб.4) і зменшена квінта (зм.5). Тритони будуються в натуральному мажорі і гармонічному мінорі: зб.4 на IV ступені, зм.5-на VII. Збільшена кварта розв’язується у стійкі ступені в сторону розширення – у зменшена квінта – у сторону звуження:  

61. Тріоль – це поділ тривалості на три ноти замість двох.  

62.Тутті (tutti) – всі, разом. Термін використовують в оркестрових творах, коли після соліста вступає весь оркестр або хор.

63.  Унісон – спів в один голос (у пріму) багатьма голосами або інструментами.

64.Фермата – (затримка) дає право виконавцю збільшити тривалість звуку за власним бажанням. Позначається –  над нотою або під нотою.

65.Характерними називаються інтервали, які будуються тільки в гармонічних видах мажору і мінору. Вони утворюються від пониження VI-го ступеня у гармонічному мажорі і від підвищення VIІ-го ступеня у гармонічному мінорі. До характерних інтервалів належать: збільшена секунда, зменшена септима, збільшена квінта, зменшена кварта.