Вітаємо переможців олімпіади з сольфеджіо!

21 березня 2017 року в Рудківській ДМШ

в і д б у л а с я

ШКІЛЬНА ТЕОРЕТИЧНА

 ОЛІМПІАДА  з СОЛЬФЕДЖІО

В олімпіаді взяли участь 16 учнів

4 – 8-х класів.

Переможцями в олімпіаді

з сольфеджіо стали

(максимальний бал – 200):

¯   І місце – Тиховська Марта –

184 бали (6 клас ф-но, викладач Качинська М. М.)

¯    ІІ місце – Довга Вікторія –

167 балів (7 клас, скрипка, викладач Качинська М. М.)

¯   ІІІ місце – Царук Сабіна –

150 балів (4 клас, бандура, викладач Качинська М. М.)

Всім учням дякуємо за участь.  Бажаємо юним  музикантам успіхів на обласній

теоретичній олімпіаді!

ГОТУЄМОСЯ ДО ОЛІМПІАДИ З СОЛЬФЕДЖІО!

  Для учнів Рудківської музичної школи!
До шкільної олмпіади залишиловся один день. Пропоную додаткові питання та тести! Перевірте свої знання! До праці!

Теоретичні питання (додаток № 1)

1.     Який інтервал потрібно побудувати від тонічного звуку, щоб одержати субдомінантовий?

2.     Який інтервал потрібно побудувати від тонічного звуку, щоб одержати домінантовий?

3.     Що таке енгармонічно рівні тональності? Які до них належать?

4.     Як позначається мажор (мінор) буквенним позначенням?

5.     Якому інтервалу дорівнює тонова величина зб.2?

6.     Який інтервал одержимо від обернення м.3?

7.     Який інтервал складають простий інтервал і його обернення?

8.     Як чергуються тон і півтон у мажорній (мінорній) тональності?

9.     Який інтервал потрібно побудувати вниз від тоніки мажорної тональності, щоб отримати тоніку мінорної?

10.    Що таке акцент?

11.    Яка доля в такті сильна?

12.    Що означає верхня (нижня) цифра розміру?

13.    Якою буквою позначається розмір 4/4?

14.    В якій тональності звук «h» буде субдомінантовим?

15.    В якій тональності звук «es» буде домінантовим?

16.    В якій тональності тризвук «f, a, c» буде тонічним? Субдомінантовим? Домінантовим?

17.    В яких тональностях тризвук «e, gis, h» буде домінантовим?

18.    Назвати тонічний тризвук в тональності E-dur (As-dur,  D-dur, B-dur, називаючи знаки альтерації):

19.    Назвати субдомінантовий тризвук в тональності  F-dur (G-dur, A-dur, Es – dur, називаючи знаки альтерації):

20.    Назвати домінантовий тризвук в тональності As-dur  (H-dur, B-dur, називаючи знаки альтерації):

21.    Назвати тонічний тризвук в тональності g-moll (fis-moll, d-moll, c-moll,називаючи знаки альтерації):

22.    Назвати субдомінантовий тризвук в тональності  f-moll (e-moll cis-moll, називаючи знаки альтерації):

23.    Назвати домінантовий тризвук в тональності c-moll (h-moll, g-moll, f-moll,називаючи знаки альтерації):

24.    Які ступені ладу є стійкими? Нестійкими? Ввідними? Головними?

25.    В які ступені розв’язуються нестійкі ступені?

26.    Які тональності є енгармонічно рівними? Скільки їх є?

27.    Якщо до мажорного тризвуку додати знизу велику секунду, то який акорд одержимо?

   28.    Назвати звуки, які будуть енгармонічноріними до звуку «f»  («c», «dis»,     «es», «g», «as», «fis», «b», «gis», «h», «ais»)?

Орієнтовні тестові завдання з сольфеджіо (додаток № 1)

1.     Лад, у якому між І і ІІІ ступенем утворюється мала терція, називається:

а) мажорний; б) мінорний; в) мажорна петатоніка.

2.     Будова натурального мінорного ладу:

   а) 1, 1, ½, 1, 1, 1, ½;     б) 1, ½, 1, 1, ½, 1, 1;     в) 1, 1, ½, 1, 1, 1, ½

3.     В якому виді мінору утворюється зб.2:

   а) в натуральному;      б) в гармонічному;     в) в мелодическом

4.     В якій тональності більше ключових знаків:

   а) Ля мажор;     б) фа мінор;     в) до мінор

5.     Інтервал «ля бемоль-ре» - це:    а) зб.4;      б) ч.4;        в) зм.4

6.     Септакорд складається з:

   а) двох септим;      б) семи звуків;       в) з трьох терцій.

7.     Тональності Ми бемоль мажор і до мінор є:

   а) паралельними;     б) одноіменними;       в) гармонічними.

8.     Звук соль бемоль – вершина м.6. Який звук є її  основою:

   а) сі;      б) сі бемоль;    в) до.

12.          При оберненні м.3 перейде у: а) в.3;   б) в.6;    в) в.7.

13.         Інтервал «dis  –  c»  – це: а) в.6;  б) м.7;    в) зм.7.

14.       Яка ритмічна група буде тріоллю:

а) восьма і 2 шістнадцятих;   б) восьма, четвертна, восьма;

в) три восьмих, вгорі ³.

15.         В розмірі 3/8 кожна доля триває: а) одну восьму; б) одну четвертну;

в) одну шістнадцяту.

16.         Скільки тритонів в натуральному мажорі: а) три;  б) чотири;  в) два.

17.      Гармонічний звук в міноре – це: а) VI понижений  ступінь;

б) VII понижений  ступінь;    в) VII підвищений  ступінь.

18.       Скільки зм.⁵₃ в гармонічному мажорі: а) один;  б) два; в) ні одного.

19.    Інтервали, які можуть бути побудовані лише в гармонічних ладах, називаються:

а) характерними;  б) тритонами;  в) дисонансами.

20.    Скільки ступенів в пентатоніці: а) сім;  б) шість;   в) п'ять.

21.       Які акорди будуються на II ступені: а) D⁶₅;

         б) зм. VII _7,   м. VII _7,   D₇;    в) D⁴₃.

22.  При розв'язуванні ввідних септакордів безпосередньо в тонічний тризвук, в Т⁵₃ подвоюється: а) основний тон;   б) терцовий тон;  в) квінтовий тон.

        23.   Який характерний інтервал будується на  III ступені гармонічного мінору:

а) зб.2;       б) зб.5;      в) зм.7.

24.   Зб.⁵₃ в Es-dur гармонічному складається із звуків: а) d-f-as;   б) f-as-c;                в) ces-es-g.

       25.    Як з латинского перекладається слово «dur»?

а) «твердий»;  б) «м'який»;   в) «мажор».

        26.     Скільки енгармонічних варіантів заміни має звук «fis»:

а) три;  б) один;   в) два.

         27.   Яка пара характерних інтервалів має в своєму складі стійкий звук:

а) зб.2,  зм.7;      б) зб.5, зм.4;      в) зм.5,  зб.4.

         28.    Який ступінь в гармонічному мінорі підищується на півтона: 
                  а) I ; б) III; в)  VIІ. 

         29.     Як позначається малий ввідний септакорд: а) зм VII₇; б) м.VII₇;  в) м.6.

      30.                       Який інтервал утворюють крайні нотки доминантсептакорду: 
            а) в.7; б) м.7; в) зб.7.

                   31. Де правильно розміщений порядок дієзів (#): а) фа, до, соль, мі, сі, ля, ре;

         б) фа, до, соль, ре, ля, мі, сі; 

        в) сі, мі, ля, ре, соль, до, фа. 

32. Де правильно розміщений порядок бемолів (ь):  а) фа, до, соль, ре, ля, мі, сі;  

      б) сі, мі, ля, соль, ре, до, фа;      в)  сі, мі, ля, ре, соль, до, фа. 
 33. Які знаки в фа-мажорі: а)  фа#, до#, соль#;  б)  фа#, до#, соль#, ре#, ля#, ми#;

       в)  сі b, мі b.
34. Як розв'язується домінантовий терцквартакорд:  а) в терцію з потроєною тонікою;

       б)  в тонічний тризвук з подвоєною тонікою;   в) у повний тонічний тризвук.
35. Якими буквами позначаються тональності сі b мажор і соль мінор:

       а) H і G;   б)  b і g;  в) B і g. 

      36. На який інтервал потрібно підвищити звуки в басовому ключі, чтоби взнати, які вони в скрипковому: а)  на терцію;  б) на кварту;   в) на октаву.

Готуємося до олімпіади з сольфеджіо!

Для учнів старших класів Рудківської ДМШ! 
До олімпіади залишилося 5 днів! 
Повторюємо визначення!

Визначення              

1.   Аколада – це фігурна або квадратна дужка. використовується при з’єднанні кількох нотних станів. 

2.     Акорд - це три або більше звуків, що можуть бути розташовані по терціях.

3.  Альтерація  - це зміна висоти звука. До знаків альтерації належать: дієз- # (підвищує ноту на пів тона), бемоль - ь (понижує ноту на пів тона), бекар (скасовує дію дієза і бемоля), дубль дієз – х (підвищує ноту на один тон) і дубль бемоль – ьь (понижує ноту на один тон).

4.     Басовий ключ – це знак, що означає ноту «фа» малої октави.

5.    Будова мажорної гами: тон, тон, півтон, тон, тон, тон, півтон.

6.    Будова мінорної гами: тон, півтон, тон, тон, півтон, тон, тон.

7.  Відхилення – це тимчасовий перехід в іншу тональність і повернення у початкову тональність.

8.  Вольта – це знак, який вказує на повторення частини музичного твору з іншим закінчення. Позначається квадратними дужками і цифрами.

9.      Гама – це звуки ладу, розміщені по висоті від тоніки до тоніки. Гами бувають мажорні і мінорні, дієзні і бемольні.

10.Головні ступені ладу: І, IV, V. Перший називається – тоніка, IV - субдомінанта, V - домінанта.

11. Динамічні відтінки – це зміни сили звучання в музиці. До них належать:  p - піано, означає тихо; pp - п’янісімо – дуже тихо;  mp - меццо п’яно – не дуже тихо;    f - форте, голосно;     ff- фортіссімо, дуже голосно; mf - меццо форте, не дуже голосно; < - крещендо – поступово посилюючи звук; > -  димінуендо, поступово послаблюючи звук; sf – раптове виділення звуку.

12. Дисонанси – інтервали різкі, неприємні на слух (дисонанси (немилозвучні): секунда мала і велика, септима велика, тритони).

13.  Домінанта – п’ятий ступінь ладу.

14.  Домінантсептакорд (D₇) – це септакорд з 4-х звуків, який будується на V-му ступені в натуральному мажорі і гармонічному мінорі. Позначається D₇. Складається: Д₇ = в.3 + м.3 + м.3. Розв’язується в неповний тонічний тризвук з потроєною тонікою. Має три обернення: квінтсекстакорд, терцкватакорд, секундакорд.

15. Енгармонізм - в перекладі означає „той самий”. Енгармонічно рівні звуки – це звуки, рівні по висоті, але різні по назві. Кожен звук може мати ще дві енгармонічні заміни. Наприклад: до дієз = ре бемоль,  фа дієз = соль бемоль. Енгармонічно-рівними можуть бути інтервали, акорди, гами. Енгармонічно рівні інтервали - це інтервали однакові за звучанням і за кількістю містяться в них тонів, але різні за назвою і за кількістю містяться в них ступенів. Наприклад: мала терція = збільшеній секунді.

16.Звук – це коливання пружного тіла – струни, стовпчика повітря або металевої пластинки. Звуки бувають музичні та шумові.  Музичний звук має такі властивості: висота, сила, тривалість та тембр.

17.Звукоряд – це ряд звуків, розміщених по висоті.

18.Інтервал – має 2 звуки, тризвук – 3, септакорд – 4.

19.Інтервал – це відстань між двома ступенями, різними по висоті. Інтервали бувають прості і складені. Прості: не перевищують октави. Складені інтервали перевищують октаву.

20.Камертон - прилад для відтворення звуку еталонної висоти, який застосовується для настроювання музичних інструментів та при співі. Найпоширеніший камертон з частотою коливань, що дорівнює 440 Гц (ля 1-ї октави).

21. Кварто-квінтове  коло тональностей – це побудова мажорних і мінорних дієзних   тональностей по чистих квінтах вверх, а мажорних і мінорних бемольних тональностей – по чистих квартах вверх.

22.  Кода – це заключна частина твору.

23. Консонанси – інтервали, приємні на слух (пріма, мала та велика терції, кварта, квінта, мала та велика сексти та октава).

24.Лад – це система звуків, яка об’єднується центральним звуком чи співзвуччям. Є два основні лади: мажорний і мінорний. Крім основних є ще лади народної музики.

25.  Мажорний лад – це лад, стійкі ступені якого утворюють мажорний тризвук. Будується він так: тон, тон, півтон, тон, тон, тон, півтон. Має три види: натуральний, гармонічний, мелодичний.

26. Мелізми – це музичні прикраси. До них належать: форшлаг, мордент, трель, групетто.

27.Мелодія – це музична одноголосна думка. Мелодія – найважливіша ознака пісні або твору. Може рухатися вгору, вниз та хвилеподібно.

28.Метр (від грец. — міра, розмір) — чергування сильних і слабких долей у певному ритмі. 

29. Метроно́м (грец. міра і закон) — прилад для визначення темпу шляхом точного відліку тривалостей музичного метру. Перший механічний метроном, подібний до сучасних моделей, сконструював Д. Н. Вінкель у 1812 р. в Амстердамі та вдосконалив І. Н. Мельцель у 1816.

30. Мінорний лад – це лад, стійкі ступені якого утворюють мінорний тризвук. Його будова: тон, півтон, тон, тон, півтон, тон, тон. Має три види: натуральний, гармонічний, мелодичний.

31.Модуляція – це перехід мелодії із однієї тональності в іншу і закріплення в новій тональності.

32. Обернення інтервалів – це перенесення нижнього ступеня на октаву вверх, а верхній залишається на місці; або верхнього на октаву вниз.  При оберненні малі інтервали переходять у великі, великі – у малі, чисті у чисті, збільшені – у зменшені, зменшені – у збільшені. В сумі між  інтервалом та його оберненням виходить октава.

33. Одноіменні тональності мають однакову назву, але різні ключові знаки. Наприклад: Мі мажор (фа, до, соль, ре дієз) і мі мінор (фа дієз).

34.  Паралельними  -  називаються тональності, які мають однакові ключові знаки, але різні тоніки. наприклад: Ре мажор має фа дієз і до дієз і сі мінор має фа дієз і до дієз.

35.Пентатоніка – це п’ятиступеневий лад. У мажорній пентатоніці пропущений 4 –й  і 7 – й ступені. У мінорній – 2 –й   і  6-й.

36. Півтон – це найменша відстань між двома звуками. Між звуками мі – фа;  сі – до є півтони. Між всіма іншими – один тон. Діатонічні півтони виникають між різними звуками: до– реь;  соль–фа#. Хроматичні півтони – між однаковими звуками:  ре–ре#;  мі–міь.

37.  Порядок бемолів: сі, мі, ля, ре, соль, до, фа.

38.  Порядок дієзів: фа, до, соль, ре, ля, мі, сі.

39.  Реприза – це знак повторення.

40. Ритм - це послідовність звуків однакової і різної довжини, організованих метром.

41.  Розмір – вказує скільки долей є в такті. Розміри бувають прості, які не діляться,  складні, які складаються з 2-х і більше однакових простих, мішані, які складаються з двох і більше різних – простих і складних, а також змінні розміри, які змінюються протягом твору. 

42. Секвенція – це повторення будь-якого мелодичного або гармонічного звороту від різних ступенів ладу або через певний інтервал.

 43.Септакорд – це акорд, який складається з 4-х звуків, розміщених по терціях. Види септакордів: Домінантсептакорд, септакорд ІІ-го ступеня, септакорд VІІ-го ступеня. 

44. Септакорд VІІ-го ступеня - це септакорд, побудований на VII-му ступені ладу. Залежно від септими, яка утворюється між крайніми звуками, ввідні септакорди бувають: Малий ввідний - якщо крайні звуки утворюють малу септиму (м.VII₇). Зменшений ввідний - якщо крайні звуки утворюють зменшену септиму (зм. VII₇).  м.VII₇ будується тільки в натуральному мажорі, зм. VII₇ - у гармонічному мажорі та гармонічному мінорі. Інтервальний склад: м.VII₇ = м.3 + м.3 + в.3.    зм. VII₇ = м.3 + м.3 + м.3. Вступні септакорди розв’язуються в тонічний тризвук з подвоєним терцових тоном. Другий спосіб розв’язанняя ввідних септакордів - через D⁶₅ - в тоніку. 

45.Септакорд II ступеня  – це септакорд, який складається з 4-х звуків, будується на ІІ-му ступені мажору та мінору. Має два різновиди: малий мінорний – у натураль-ному мажорі і малий зменшений – у гармонічному мінорі. Розв’язується у тонічний секстакорд (Т₆) з подвоєною квінтою. м.II₇ = м.3 + в.3 + м.3.  Його ще називають малий мінорний. Розв’язується у Т₆ з подвоєним квінтовим тоном. Або через D⁴₃ - в тоніку.

46.  Синкопа – це переміщення наголосу з сильної долі на слабу. Синкопа буває внутрішньотактова і міжтактова.

47. Співочі голоси поділяються на чоловічі,  жіночі і дитячі. До чоловічих належать: тенор – високий, баритон – середній і бас – низький голос. До жіночих – сопрано – високий, альт – низький. Дитячі голоси: дискант – високий, альт – низький.

48.Скрипковий ключ – це знак, що означає ноту соль першої октави, яка пишеться на другій лінійці нотного стану.

49.Стійкі ступені: І, ІІІ, V.  Нестійкі: ІІ, ІV, VІ, VІІ. Ввідні: ІІ і VІІ. Головні: І, ІV,  V. Перший ступінь ладу називається тоніка, четвертий – субдомінанта, п’ятий – домінанта.

50. Такт – це відрізок мелодії від однієї сильної долі до іншої. Розривати такт не можна.

51.Тактова риска відділяє один такт від іншого. В кінці вправи або твору ставиться дві тактові риски.

52.Темп – це швидкість виконання музики. Темпи бувають: повільні -  Largo (лярго), Larghetto (ляргетто), Lento (ленто), Adagio (адажіо), Grave (граве);  помірні - Largo (лярго) Larghetto (ляргетто) Lento (ленто) Adagio (адажіо) Grave (граве);  і швидкі  Largo (лярго) Larghetto (ляргетто) Lento (ленто) Adagio (адажіо) Grave (граве). Для правильного ритмічного виконання твору використовується прилад метроном.

53. Тон – це найбільша відстань між двома сусідніми звуками.

54. Тональність – це висота ладу. Тональності бувають: мажорні і мінорні, дієзні і бемольні. Кожна тональність має свої ключові знаки і свою тоніку.

55.  Тоніка – це перший ступінь ладу.

56.   Транспозиція – це перенесення мелодії з однієї тональності в іншу. При цьому міняється тоніка і ключові знаки. Транспозиція відбувається трьома способами: на певний інтервал, за допомогою ключа і за допомогою ключових знаків.

57. Тризвук – це акорд, який складається з трьох звуків, розміщених по терціях. Тризвуки бувають: мажорні, мінорні, збільшені, зменшені. Тризвук має два обернення: секстакорд і квартсекстакорд.

58.   Тризвук зменшений (зм.⁵ ₃) - складається з двох малих терцій. Крайні звуки утворюють зменшену квінту. Будується на VІІ і II ступенях натурального і гармонічного мажору і мінору. Розв’язується в неповний тонічний тризвук. 

59.Тризвук збільшений (зб.⁵₃) - складається з двох великих терцій. Крайні звуки утворюють збільшену квінту. Будується в гармонійних ладах. У мажорі - на VI пониженому ступені, в мінорі - на III ступені. Розв’язується в мажорі - в Т⁶₄, в мінорі - у t₆. 

60. Тритон – це інтервал, який має три тони. До тритонів належать: збільшена кварта (зб.4) і зменшена квінта (зм.5). Тритони - це інтервали, в яких містяться три тони. До них відносяться: збільшена кварта (зб.4) і зменшена квінта (зм.5). Тритони будуються в натуральному мажорі і гармонічному мінорі: зб.4 на IV ступені, зм.5-на VII. Збільшена кварта розв’язується у стійкі ступені в сторону розширення – у зменшена квінта – у сторону звуження:  

61. Тріоль – це поділ тривалості на три ноти замість двох.  

62.Тутті (tutti) – всі, разом. Термін використовують в оркестрових творах, коли після соліста вступає весь оркестр або хор.

63.  Унісон – спів в один голос (у пріму) багатьма голосами або інструментами.

64.Фермата – (затримка) дає право виконавцю збільшити тривалість звуку за власним бажанням. Позначається –  над нотою або під нотою.

65.Характерними називаються інтервали, які будуються тільки в гармонічних видах мажору і мінору. Вони утворюються від пониження VI-го ступеня у гармонічному мажорі і від підвищення VIІ-го ступеня у гармонічному мінорі. До характерних інтервалів належать: збільшена секунда, зменшена септима, збільшена квінта, зменшена кварта.